Полюддя: прагматична дія і ритуал

Як відомо з історичних джерел, на ранньому етапі існування Київської Pусі формою експлуатації підвладного населення князем було обкладання його податками. Це доводять у своїх дослідженнях  більшість українських, російських та білоруських істориків¹ Данина збиралася шляхом періодичного об'їзду князем своїх земель. Він на­зивався полюддям. Про те, як це відбувалося, свідчить сучасник по­дій — візантійський імператор Константин Багрянородний (913— 959 pp.) у своєму творі «Про управління імперією». Зокрема, він нише: «Коли настане листопад місяць, зразу ж їх (русів — пояснення в дужках тут і далі наше. - В.Б.) архонти (князі) виходять з усіма росами з Киава (Києва) і відправляються в полюддя, що називається «кружлянням», а саме — в Славінії вервіанів (древлян), другувитів (дреговичів), кривичів, северіїв (сіверян) і інших слов'ян, які є пактіотами (данниками) росів. Кормлячись там на протязі всієї зими, почи­наючи з квітня, коли розтане лід на ріці Дніпрі, повертаються вони в Киаву»². Сутність полюддя як форми експлуатації підвладного на­селення вже неодноразово досліджувалася вченими. Одна з останніх праць з цієї теми належить перу Б. О. Рибакова, який ретельно ана­лізує і реконструює в деталях маршрут та дії київських князів під час полюддя³. Досліджує вчений також полюддя в землі в'ятичів і у Владимиро-Суздальському князівстві⁴. Названа монографія, а та­кож праці інших істориків дають досить вичерпну картину княжого полюддя часів Київської Русі і розкривають його соціально-економічиу суть. Однак ритуальний і правовий аспект дій князів в ході полюддя досі істориками не висвітлювався....